Ми, науково-технічний прогрес, рак

Ми, науково-технічний прогрес, рак

Онкологічні захворювання (злоякісні новоутворення) були проблемою ХХ сторіччя і також впевнено «почувають себе» уже в ХХІ столітті. Зростання показників онкологічної захворюваності; передові позиції цього виду хвороб в смертності і інвалідизації населення, великі економічні збитки є характерною ознакою усіх розвинутих країн світу. Майже за всіма цими ознаками м. Біла Церква можна впевнено віднести до розвинутих регіонів, маємо подібні параметри захворюваності, але коштів на охорону здоров'я і зокрема на боротьбу з онкологічними захворюваннями (профілактику онкопатології) виділяється на декілька порядків менше ніж в країнах заходу і США.

Починаючи з 2002 року показники онкологічної захворюваності серед жителів міста перевищують середньо-обласні і середньо-державні. І особливо насторожує те, що середньорічний темп приросту онкологічної захворюваності по м. Б.Церква за останні 10 років становить 1,70% при відповідних показниках по Київській області 0,36% і по Україні 1,00%.

 Серед вперше захворівших в 2012 р. майже 10,0% - це люди до 40 років, а частка працездатного населення склала 38%.

 Торкнулась ця біда і дітей. 42 дітей до 18 років стоять на обліку в онкологічному диспансері.

 Інвалідизація населення міста від онкологічних захворювань займає 1 –е місце. Більше 300 хворим на злоякісні новоутворення взятих на облік в 2012 році була встановлена група інвалідності, серед яких 5% осіб до 39 років решта особи працездатного віку.

 

 Серед жіночої частини населення переважають онкологічні захворювання молочної залози, матки, злоякісні новоутворення шкіри, яєчників, ободової кишки, а серед чоловіків – злоякісні новоутворення легень і бронхів, шкіри, шлунка, простати, ободової кишки, прамої кишки, сечового міхура. На сьогодні кожен 40 житель міста онкохворий (в 2012 р. – кожен 42 житель), а в кожного 250 жителя в 2012 році злоякісне новоутворення виявлено вперше (2011 р. – в кожного 262).

 Чим же пояснити таку стрімку тенденцію росту онкологічної захворюваності в місті?

 - високим техногенним навантаженням на екосистему міста і району;

 - вплив аварії на ЧАЕС;

 - підвищений природний радіоактивний фон;

 - постаріння населення (доля дитячого населення зменшилась з попередніми роками майже на 50%);

 - достатньо високими можливостями системи міської охорони здоров'я в діагностиці онкологічних захворювань.

 Ось чому останнім часом більше уваги з боку держави приділяється в боротьбі з онкозахворюваннями (поки що на папері).

 Що ж формує неблагоприємний фон для розвитку злоякісних новоутворень в жителів м. Біла Церква?

 Відповідно до наукових даних у 80-85% злоякісні новоутворення виникають від впливу оточуючого середовища, тобто середовища в якому людина живе. Серед факторів, які сприяють розвитку злоякісних пухлин необхідно відмітити:

 - професія (виробничі фактори) – 10-38%;

 - шкідливі звички (алкоголь, тютюнопаління) – 25-35% (деякі види пухлин);

 - забруднене середовище – 5%;

 - природна радіація – 3%;

 - інфекції – 1-1,5%;

 - медикаменти і медичне опромінювання – 1-4%;

 - харчування – 35-50%.

 В даній статті хочу більш щільно зупинитися на ролі виробничих канцерогенів, оточуючого середовища на розвиток злоякісних новоутворень, оскільки промисловий потенціал міста потужний і продовжує розвиватися.

 Під канцерогенними для людини речовинами (факторами) розуміють речовини (фактори) які здатні викликати утворення в людини злоякісних новоутворень і доброякісних пухлин.

 Канцерогенна небезпека залежить від рівня і терміну дії на організм людини.

 На сучасному рівні знань, складно дати яку-небудь точну оцінку вкладу виробничих канцерогенів в розвиток злоякісних новоутворень. Відповідно науковим висновкам закордонних і наших онкоепідеміологів – частка професійних, канцерогенних шкідливостей може становити 10-38%.

 Я погоджуюсь з тим, що в Німеччині, США, Франції, Голландії і т.п. частка злоякісних пухлин пов’язана з впливом професії може становити 10%, але це (ніяким чином) не можна співвіднести до наших умов праці, до тих умов соціального і екологічного захисту які існують на наших виробництвах в даний час. Тому можна впевнено стверджувати, що шкідливі, канцерогенні професійні фактори є причиною щонайменше 30% онкозахворювань і у кожного третього хворого захворювання пов’язано з професійною діяльністю.

 Поняття професійного раку і онкологічної небезпеки виробництва пов’язані також і в правовому відношенні. Визнання злоякісного новоутворення професійним захворюванням тягне за собою ряд конкретних соціально-правових мір.

 Всі ці правові, соціально-важливі питання до цього часу не отримали необхідної розробки і застосування в нашій державі, не дивлячись на ряд міжнародних угод (Конвенція Міжнародної організації праці № 139 «Про професійні ракові захворювання» 1974 р.).

 На сьогоднішній день в світі зареєстровано близько 5 млн. органічних сполук, повноцінне вивчення впливу яких на здоров'я людини, навколишнє середовище, практично не можливе, оскільки вивчення тільки однієї такої речовини (сполуки) потребує не менше 5 років і близько 2 млн. доларів США.

 З 50-ти доказаних (на 1987 р.) для людини канцерогенних речовин, групи речовин або процесів, - 27 мають пряме відношення у виробництві і професійній діяльності; а 18- лікарські препарати, предмети, які в процесі їх виробництва можуть виступити як виробничі канцерогени.

 В нашій державі відповідно до офіційних документів нараховується близько 10 тис. професій, які приймають участь в народному господарстві і кожна професія має нормальні, важкі і шкідливі, особливо важкі і шкідливі умови праці.

 Я коротко зупинюсь на таких напрямках економічної діяльності, які існують в нашому місті і районі і мають безпосереднє відношення до забруднення оточуючого середовища і до здоров'я наших людей, а також ролі деяких шкідливих звичок в ґенезі злоякісних новоутворень.

 Це: - нафтохімічна (гумова) промисловість;

 o автомобільний транспорт;

 o металургійна (в перспективі);

 o зловживання алкоголем, тютюнопаління.

 Виробництво гуми давно являється об’єктом вивчення онкологічного ризику для працюючих в ньому. Гумова промисловість – складна технологічно, в якій використовуються різноманітні хімічні сполуки, характеризується багатоетапністю виробничих процесів, різноманітністю отриманих виробів.

 Цим пояснюється, що гумова промисловість в цілому віднесена Міжнародним агентством з вивчення раку – МАВР (Женева) до І-ої (найвищої) групи доказаних канцерогенів (1982 р.).

 Я наголошую доказаних канцерогенів для людини на всіх технологічних етапах виробництва – від підготовки вихідних сировинних компонентів рецептури до упаковки готової продукції.

 Основні матеріали, які використовуються для виробництва гуми мають цілий спектр негативних впливів на працюючих в тому числі і канцерогенний. До таких речовин (матеріалів) відносяться: еластомери – штучний або натуральний каучук, наповнювачі, антидеграданти – антиоксиданти; вулканізуючи речовини (сірка і сірчані добавки, органічні перекиси, окисли металів), акселератори (бензатіазони, гуанідин і т.п.), сповільнювачі (органічні кислоти), пігменти неорганічні чи органічні, фарбники, лаки, закріплюючі агенти (сажа), мінеральні масла, розчинники, тальк, окис цинку.

 Смертність від злоякісних новоутворень усіх локалізацій у працівників шинного заводу (чоловіки) перевищують очікувані в 1,9 разів; в тому числі від раку легень в 2,7 рази раку шлунка в 1,9 рази, від інших пухлин шлунково-кишкового тракту в 2,5 рази.

 Онкологічна смертність жінок – переважає очікувані рівні в 2,7 рази, органів шлунково-кишкового тракту в 3,5 рази. Серед померлих більшість складають робітники складу сажі, просіювачі сажі, гумо-змішувачі, слюсарі-ремонтники, вантажники. Необхідно відмітити, що при зборці гумових виробів використовується клей, на основі бензину, які містять 1-6% бензолу, що являється причиною професійних лейкозів і раку сечового міхура. Найбільш онконебезпечними етапами виробництва є підготовчий етап і процес пресування і вулканізації виробів, тобто етап термічної обробки.

 Необхідно відмітити, що вплив цих канцерогенних речовин на протязі певного часу, формує в організмі фон для хронічних захворювань в тому числі і професійних.

 Різні виробничі зони у виробництві гуми не піддаються чіткій систематизації, оскільки 41% ідентифікованих хімічних речовин присутні в різних виробничих зонах.

 Існує міграція певних токсичних речовин, зокрема нітрозоамінів (НА) через викидні гази, а також через готову продукцію (ринок шин і гумових виробів) за межі виробництва, на житлові квартали з відповідним негативним впливом.

 Таким чином комплексні дослідження (дані зарубіжних і наших досліджень) свідчать про підвищений онкологічний ризик у працюючих на виробництві гуми і її виробів.

 Значна кількість дослідників висвітлюють зміни в генетичному апараті, цитогенетичні зміни в лімфоцитах периферичної крові, а також ембріотоксичну і токсикогенетичні впливи, порушення менструального циклу у дітей батьки яких працюють (працювали) в гумовому виробництві.

 Автомобільний транспорт – важлива галузь економіки і приватної діяльності, але один з провідних факторів забруднення оточуючого людину середовища. Викиди від автомобільного транспорту складають більше 50% від усіх шкідливих викидів.

 В результаті складних фізико-хімічних процесів згорання автомобільного палива (бензини, дизтопливо), в автомобільних газах міститься сотні різних сполук в тому числі токсичних і канцерогенних.

 Загальна оцінка роботи групи МАВР: бензин – можливий канцероген для людини (група 2Б). але необхідно розуміти, що негативний вплив бензину в т.ч. і дизельного пального залежить від якості. В бензинах містяться різні хімічні добавки, присадки, зокрема тетраетил-свинець (заборонений в більшості країн світу), бензол 1-6% - канцерогенність яких для людини достовірна (група І).

 Провідне місце в структурі онкозахворюваності водіїв займають злоякісні новоутворення шлунково-кишкового тракту, органів дихання, рак сечового міхура, злоякісні новоутворення лімфатичної і кровотворної системи. Злоякісні новоутворення, як причина виходу на інвалідність у чоловіків водіїв займають 4 місце, а у жінок – третє.

 З викладеного можна зауважити, що гостра проблема викидних газів автотранспорту з точки зору профілактики канцерогенного впливу на людей і екологію вимагає нагайного вирішення як в масштабах держави так і в нашому місті.

 Тютюнопалінні і рак. Багато видатних онкологів, онкоепідеміологів віддають тютюнопалінню до 30% причин злоякісних новоутворень. Особливо небезпечна комбінація зловживання алкоголем і тютюнопалінням. Але це можна в основному співвіднести до злоякісних новоутворень порожнини рота, язика, губи, гортані, легень. Але який вклад тютюнопаління в причинність злоякісних новоутворень інших локалізацій достовірно не відомо і потребує додаткового вивчення.

 Єдине що можна стверджувати однозначно, що шкідливість тютюнопаління на декілька порядків перевищує той психо-емоційний позитив, який спостерігається при цій процедурі.

 Металургійна промисловість. Я свідомо переміщую цю частину своєї статті на більш задній план, знаючи існуючу дискусію з питання будівництва електросталепрокатного заводу. Металургійна промисловість по своїй технологічній суті також є потенційно онконебезпечною базовою галуззю народного господарства. Сказане в основному стосується чорної і кольорової металургії, які в своїх технологічних процесах несуть онкогенний ризик. Що стосується потенційних шкідливостей, то до них можна віднести пил, газ, теплове і електромагнітне випромінювання, які виникають в процесі виробництва. Це такі гази і пил які супроводжують сталеплавильне виробництво, горячий або холодний прокат, внутрішньозаводський транспорт і містять бензпірен, окиси заліза, окиси марганцю, пари соляной і сірчаної кислоти, луги, окисли азоту, нікелю, хрому, вуглець, аерозолі масел, пари бензину. Також має місце вплив променево-теплова енергія, і електро-магнітне випромінювання.

 Тому в робітників цих виробництв виявлені ознаки функціонального напруження імунної системи, що потребує своєчасної діагностики і імунокорекції, лікування. міжнародною агенцією по боротьбі з раком – виробництво чавуну, сталі і лиття віднесені до І групи доказаних канцерогенів для людей.

 Але це стосується класичної металургійної промисловості, і мені не вдалося в доступній літературі знайти дані про онконебезпечсність електросталепрокатного заводу.

 В дискусії про будівництво електросталепрокатного заводу найбільш принциповим є – наскільки буде захищена працююча людина і оточуюче середовище від негативних впливів цього виробництва.

На прикладі існуючого гумового виробництва (ЗАТ «Росава», «Валса», ГТВ - Трібо, ВАТ «Інтер», АТВ) на протязі більше 30 років, ми можемо чітко спостерігати зростання загальної захворюваності в тому числі і онкологічної серед працюючих цих підприємств. Показники онкологічної захворюваності серед працюючих майже на 10% перевищують відповідні середньоміські і середньообласні. Необхідно пам’ятати і про генетичні впливи на наступні покоління дітей батьки яких працюють в гумовій промисловості.

Гумове виробництво в нашому місті в свій час було найбільш сучасними, але на сьогодні по технологічним мікро і макроекологічним параметрах, а також соціальному захисту це виробництво відстає від сучасних вимог і можливостей і тому працівники цих підприємств формують контингенти часто і тривало хворіючи, а також і онкологічних хворих серед жителів міста і району. Необхідна невідкладна модернізація гумового виробництва в нашому місті, а також широка програма соціального захисту працюючих.

Переконаний, що електросталепрокатний завод це технологічно і екологічно сучасне підприємство, яке відповідає світовим стандартам і можливу небезпеку на здоров'я працюючих на цьому підприємстві не можна в ніякій мірі порівнювати з небезпекою класичних металургійних виробництв, а також з існуючим гумовим виробництвом.

Але не існує не шкідливих виробництв, і безумовно вони будуть в певних кількостях і на даному заводі.

Я не буду зупинятися на всіх можливих аспектах захисту працюючих і оточуючого середовища від негативних впливів виробництва, а хочу наголосити, що ці питання повинні бути постійно в полі зору не тільки адміністрації а в першу чергу компетентних органів влади.

Коротко зупинюсь на медичних аспектах цього питання. Компетентні органи влади повинні виробити для підприємців і працівників відповідні довідники по речовинам і агентам які можуть викликати професійні і ракові захворювання і підприємці зобов’язані інформувати працівників про наявність на виробництві шкідливих, канцерогенних речовин, або агентів, що може завдати негативного впливу на їх здоров’є.

Підприємці і трудящі повинні розробити програму профілактики таких захворювань і брати участь у виконанні і контролю за її виконанням. Враховуючи ефект розсіювання шкідливих речовин за виробничу зону підприємства, останні можуть попадати в житлові квартали, які прилеглі до виробництва (масив Леваневського). Тому необхідно об’єднати зусилля керівників підприємств нафтохімічної промисловості (гумове виробництво) і майбутнього електросталеметалургійного заводу і організувати сучасну поліклініку для обслуговування працівників цих підприємств а також за територіальним принципом населення прилеглого регіону. Це можливо зробити і на базі існуючої МСЧ «Шинник».

Але я наголошую сучасну, де можна було б діагностувати найперші доклінічні ознаки можливого професійного чи онкологічного захворювання. Всі працівники які призначені на роботу з шкідливими речовинами і канцерогенами зобов’язані проходити медичні обстеження до прийняття на роботу, періодично в процесі трудової діяльності, а також і після виходу на пенсію. Всі обстеження працюючих повинні проводитися систематично, в робочий час і бути безкоштовними для працюючих і пенсіонерів цього виробництва.

Щодо будівництва нового онкологічного диспансеру, то це питання ні в кого з жителів м. Біла Церква і медичних працівників не викликає сумніву, але для цього потрібна допомога керівництв промислових підприємств всього міста і зокрема тих підприємств, вклад який в формування екологічного фону значний, а також воля компетентних органів влади.

У відповідності до Закону України «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення» відповідальність за організацію і проведення міроприємств з охорони здоров'я працюючих і населення несе адміністрація підприємства на якому виробляються і/або застосовуються шкідливі і канцерогенні речовини.

Компетентні органи влади зобов’язані забезпечити виконання роботодавцями (підприємствам) всіх необхідних заходів з захисту здоров'я працюючого і проживаючого населення.

 

Головний лікар онкодиспансеру, організатор охорони здоров'я,

лікар-хірург-онколог, лікар-гінеколог-онколог вищої категорії,

кандидат медичних наук  

                                                                                                                                     Колеснік Я.Ф.

 

  1. Автор несе відповідальність за об’єктивність висвітлених матеріалів. Можливі стилістичні або орфографічні виправлення, всі інші доповнення або зміни статті тільки з дозволу автора.